Свершилось!

[puhnasta_o]

Состоялся долгожданный Триволшебный бал!!!

И я только с него!!!
Леди Джинджер Дэниел пережила свой первый в жизни БАЛ!!!!
Все первое отделениея я сидела сжавшись в комок под стенкой, и стоило кому-то ко мне заговорить - краснела... мне было СТРАШНО!!!Я уже забыла о таком чувстве, как РЕАЛЬНЫЙ страх... Потому как ко всему привыкла, ко всему готова...а тут...Зал казался огромным, все люди - незнакомыми, чужими...
Я боялась отойти от стены...Вцепилась в Костю...т.е. в сэра Ричарда Глостера....

(о милой улыбке одного милого человека я скромно умолчу =)))) это было первым шагом к "разморожению"...я была СЧАСТЛИВА просто его видеть..."Но щас не об этом"(с))

Потом более-менее успокоилась, отошла от марш-броска от метро к месту, танцы стали казаться знакомыми, и после того как станцевала первый танец за вечер, стало проще - вернулась атмосфера - дружественная, теплая, приятная...

Все было так шикарно - слов не хватает! Красивые девушки, кружащиеся в танце, галантные милые молодые люди...Все так сказочно! Я в восторге просто!

Боюсь правда, что сэр Фламель .... не совсем одобрил...мое...мм...поведение - например, курение в мужском туалете, и вообще отказ танцевать с ним вальс(НУ НЕ УМЕЮ Я!!!!пока еще)Так что рискую не получить приглашения на следующий бал...Но я исправлюсь!!! Честное пушистое!!!!

Официальный бранль...ммм....Ну есть у некоторых молодых людей талант приподнять девушку так, что она чувствует себя легкой пушинкой...Как вспомню...(так, меня опять уносит от темы...что-то я не на шутку увлеклась однако)

Пишу вот сейчас, и настроение волшебное просто!
Описывать можно бесконечно, была уйма смешных моментов, шуток, магии... А еще было море знакомств и узнаваний! И - только приятные встречи!!!
еще была неудобная мантия и скользкие тапки...и мелкие травмы - в конце чуть с лестницы не полетела...вот было бы...=)))
Время пролетело быстро...Эх...вот бы так на Новый год!!!!!!!!!...
Спать хочу-умираю, ибо всю ночь шилась мантия...А завтра на 1 пару...
Ведикт: НАДО!
ТАнцевать надо!
Шить надо!
Креатифф, организация, отыгрыш - НАДО!!!!
Учиццо всему надо!
ХОЧУ!!!!!!!
БУДУ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

ДАЕШЬ МНОГО БАЛОВ - БОЛЬШИХ И РАЗНЫХ!!!!

Comments

[valerkus.livejournal.com]

рад, Пушистик, за тебя..за твое улыбки, за позитифффф

[puhnasta-o.livejournal.com]

фсегда пожалуйста! Вот пойдешь в след.раз на бал - и улицезришь это фсе вживую!!!

[linda-lotiel.livejournal.com]

и курить бросать НАДО!!! :)))

а в остальном поддеживаю :))) Вот уж чего не ожидала, что кто-то будет испытывать РЕАЛЬНЫЙ СТРАХ...Но ничего, оригинальное дополнение в общий букет праздничных эмоций ;)

[puhnasta-o.livejournal.com]

Да я и сама не ожидала...люблю себя удивлять, в общем =)
А сегодня мне рассказали, что там еще и квэсты всяческие происходили...вот бы поподробнее узнать!
З.Ы. курить бросать пока не собираюсь...но все возможно...
и от этого я тоже давно отвыкла - от того, что кто-то замечает мое курение, и вообще обращает на это внимание...

и вообще, как существо, склонное к саморазрушению, при такой созидательной нагрузке не курить не могла =)

[pan-kotsky.livejournal.com]

А чому не очікувала? Власне, на цьому балі такого можна було сподіватись найбільше.
Дивись - рік тому ми зробили вечір тільки для своїх, де всі одне одного знали (ну, за винятком хіба 2-3 людей).
Тоді свідомо прибрали всіх глядачів, навіть власників приміщення попросили не заходити (щоправда, ті не послухались); усіх вчили танцювати, наперед роззнайомили. Ми не пустили нікого, хто б міг бути лише глядачем.
На весняному ми зробили фактично те саме, лише розширивши аудиторію - були неезнайомі одне одному люди, проте фактично всі готові були танцювати. Адміністрацію попросили не заходити так само і навіть на музику посадили знову "свого".

А тепер, побачивши що є певний "кістяк", який нізащо не стоятиме біля стінки, ми дозволили на балі бути глядачам, незнайомим одне одному людям. Природньо, що у декого з'явилися переживання першого балу. Вони бачать, як інші танцюють краще за них, бачать що є такі самі, як вони підпирачі стін, їм страшнувато зробити перший, другий крок на паркет.
Це нормально. Навіть добре - це показує що спільнота розвивається правильно ;) раніше всі були новачками і ми намагались створити якомога комфортніші умови. Тепер такі умови не потрібні, ми їх не створюємо, новачки починають боятися... Все добре :)
Вибач за сумбур - щойно прокинувся.

А курити декому і справді треба кидати.
Думаю, не відкрию великої таємниці, що для певної категорії чоловіків жінка, від якої тхне куривом або чути матюки, перестає бути жінкою.

Добре, шо хоч не питаєте, нашо я курю! =)

[puhnasta-o.livejournal.com]

я взагалі "погана" дівчинка, тільки одразу вам все не розкажу,яка я погана, бо тоді ви мене виженете, а тре шоб ви до мене звикли,і полюбили, і потім, коли дузнаєтесь, яка я погана, то шоби було шкода мене виганяти!!!
З.І.
Ну, якшо ця певна категорія чоловіків сприйматиме мене просто за особистість з власною думкою і вподобаннями, то мені цього буде вже достатньо. Може я так думаю тому, що ціню найбільше саме особистість людини...І ше... Я зазвичай не набиваюсь зі своїми "тарганами в голові" комусь у пасії. Мене або сприймають такою, яка я є, або не сприймають.
А вже якшо мені там хтось чи щось сподобається, і прийдеться шось міняти в собі, тоді це вже буде інша справа...Там уже піде питання цінностей і пріорітетів, причинно-наслідкових зв"язків та іншої фігні подібної. Відкрию вам секрет - я заморочуюсь. На все і на довго. Люблю продумувати ситуації, варіанти розвитку подій і моделі поведінки. І до чого я це сказала - не питайте, не знаю =)))

Re: Добре, шо хоч не питаєте, нашо я курю! =)

[pan-kotsky.livejournal.com]

//Добре, шо хоч не питаєте, нашо я курю! =)

А навіщо питати, коли знаєш відповідь?
Бо хвора.

Re:

[puhnasta-o.livejournal.com]

...не знаю, що відповісти
відчуваю негатив, і це мене...бентежить мабуть...
чи просто засмучує...
я людина неконфліктна, і абсолютно не хочу сваритися, а тим більше переходити на особисті образи...
тим більше, що ти правий по-своєму
кожен має право на свою думку, і щодо мене також...
не хотілося б із цього приводу псувати стосунки, бо ніби це ніяк не стосується нікого окрім мене....
З.І. саме ЦЕ я і мала на увазі, коли писала про те, шо не лізу в чужі голови зі своїми тарганами...Палити чи не палити - це моя власна особиста справа, якшо це так когось нервує, я просто не буди палити поруч з тією людиною.
Конфлікт вичерпано, як на мене?

Re:

[pan-kotsky.livejournal.com]

Конфлікту і не було :)
Принаймні з мого боку :)

[puhnasta-o.livejournal.com]

ну соррі тоді,
неадекватно зрозуміла фразу "бо хвора".
То значить конфлікт "опрєдєлєній і значєній нєкоторЬІх слов", в мене таке часто буває =)
Цікаве явище, коли довго сперечаєшся з людиною, а потім просто обговорюєш, яке саме значення опонент вкладає в те чи інше слово, і виявляється - ви говорили про одне і те саме.
Соціоніка, однако =)))

[linda-lotiel.livejournal.com]

я бы тоже не обрадовалась этому "бо хвора"...

[puhnasta-o.livejournal.com]

тс-с-с!
мороз нє раз мєня спасал!
нє палі контору
а раптом хтось насправді дізнається шо я хвора на голову!!!!

[pan-kotsky.livejournal.com]

Ну а якщо це і справді хвороба? Так само як алкогольна залежнійсть і наркотична залежність?
Звичайна хвороба, тільки ускладнена тим, що хворий може захворіти лише добровільно.

[linda-lotiel.livejournal.com]

Этот вариант возможен, но могут быть и другие. Когда я курила, я не позволяла себе довести это до состояния физической зависимости.

[pan-kotsky.livejournal.com]

І я собі не дозволяв. Але назвати себе того здоровим все одно не можу :)

[linda-lotiel.livejournal.com]

как бы там ни было, "бо хвора" звучит довольно оскорбительно, даже если ты этого смысла не вкладываешь.

Правду говорить легко и приятно (с)

[pan-kotsky.livejournal.com]

Кожен має правду на власну думку: на добровільну шкоду своєму організму, на називання речей своїми іменами.

Куріння, нароманія - хвороби. Тим більше шкідливі, що добровільні, бо суспільство має нести витрати на лікування проблем, які люди самі собі вигадують.
Як на мене, було б правильним відмовляти принаймні у безкоштовній медичній допомозі таким людям.
Власне, в Переплуття не випадково не беруть таких, хто курить.

Re: Правду говорить легко и приятно (с)

[linda-lotiel.livejournal.com]

не могу больше спорить, потому что ты скорее прав, чем наоборот, и я со всем согласна, кроме выбора слов в контексте, но это уже частности...

Re: Правду говорить легко и приятно (с)

[puhnasta-o.livejournal.com]

так....флудите тут мені! =)
в цій темі тепер найбільше коментів

флудеры

[linda-lotiel.livejournal.com]

угу, мы великие комментаторы. Идет скрытая дуэль - кто больше накомментит...

Re: флудеры

[puhnasta-o.livejournal.com]

та наздоров"я!!!
флудіть, мені не жалко...
тіки я зара трохи не в гуморі і не зможу додати ніяких аргументів....
можете ше якісь теми покоментити... в мене є багато цікавого...тіки шукати довго тре...

[puhnasta-o.livejournal.com]

З.І. або я не бачу, або насправді немає способу закачати усі фотки в натуральному розмірі одразу.
Бо я тут по одній качаю...спатки хочу...але ж і фотки хочу...
так от, як немає, то погано, і вам моє "фир"(фир-фир)

[pan-kotsky.livejournal.com]

Ні, не можна.
А ще галерея створена так, що максимальний розмір 800.

[linda-lotiel.livejournal.com]

не ожидала наверное потому, что мне понятны трепет, волнение, нервозность, нерешительность, неуверенность и прочие чувства в даннйо ситуации, потому что я сама их испытываю, например, перед выступлением или когда нужно говорить перед большой аудиторией. Но "реальный страх" - чувство для меня дико-экзотическое и испытываю я его гораздо реже, чем необходимо для выживания особи :(

[puhnasta-o.livejournal.com]

ну, може я не зовсім адекватно оцінила ступінь свого переляку... але для мене то було дивно... і якшо перед виступом перед аудиторією або на екзамені перед прєподом я ше можу активувати якість "балакучий демон"(я цим гроші заробляю, доречі, промоутером підробляю), і в принципі можу зімітувати багато чого "типу я це добре вмію", в цій ситуації я таки розгубилася...Чомусь для мене стало ЗАНАДТО важливо, яке враження я справлю на оточуючих на першому в житті балі, крім того, мантія в мене була - м"яко кажучи "не ахті". Це - одна із моїх помилок, бо варто лише на секунду задуматися про чиюсь думку - все, природність втрачено, приходять механічні рухи і тормозиться мозок...починаю зосереджено обдумувати кожен рух/слово/дію і можливі наслідки... Тобто "ушел в сєбя, вєрнусь нє скоро" і все таке. І ше - з"являється СТРАХ. Страх помилитися, зробити шось не так, бути осміяною, страх, шо мене запам"ятають саме як посміховисько. Це той самий дитячий страх-комплекс, якого я майже позбулася, і вилазить він назовні у найнепередбачуваніші моменти, коли шось мені важливе саме для душевного спокою(в екстримальних або реально важливих ситуаціях він десь ховається)
Як казав головний герой в найкращому кіні всіх часів і народів "Knocking on heaven`s door" - "Бояться глупо".
Можливо зараз я теж помиляюся, бо занадто відверта.

[linda-lotiel.livejournal.com]

короче говоря, ты почувствовала себя почти как Гарри Поттер, когда он впервые попал в Хогвартс :) Прикольно.

[puhnasta-o.livejournal.com]

Скорее уж он себя чувствовал так, как я, мне все-же собственная персона ближе, родней и реальней =)