(no subject)
Sep. 2nd, 2006 11:46 pmтест на тему: хто живе у вашій душі?
...чомусь сьогодні хотілося стрибати по калюжах, посміхатися незнайомим людям... дивно?
здається в моєму житті щось змінилося...
....здається моє фанатичне кохання в минулому...я починаю бачити біля себе якусь чужу несимпатичну злу самозакохану жорстоку людину... а де ж той кого я кохаю? чи кохала?
чи це важливо?
...стільки думок...страх...мабуть найчіткіше вимальовується у цьому хаосі шо мене оточує...( "мудрЬІй повелевает хаосом"? Ги =)))
але ж...сташно...і так класно...просто все раптом стало класно...ноу коментс =)
шось таки змінилося в мені...
не хочеться нічого описувати...мені вистачає власного відчуття...це - лише моє, воно ні для кого і для всіх... і шо б не було далі - просто це назавжди зі мною...
якесь дивне відчуття...свободи? ні, не "абсолютної", а свободи від своєї параноїдальної закоханості...блін, хочу зберегти таке ставлення...навіть якщо ми все ж будемо разом з Костею(хм...) тепер все буде по іншому...
але страх здається таки оселився в моєму серці...ні, цей пост не про це...коротше кажучи...так, усі думки розбіглися...фсьо
| Ну конечно же... в вашей душе живёт ангел. |
| Ангел-бабочка. Ваша жизнь заполнена светом и радостью. Вы идёте по жизни с улыбкой и дарите её окружающим. Задорный танец, солнечный зайчик и радостный смех — вот ваши спутники, которые с удовольствием сопровождают не только вас, но и тех, кто вас окружает. |
| Пройти тест |
...чомусь сьогодні хотілося стрибати по калюжах, посміхатися незнайомим людям... дивно?
здається в моєму житті щось змінилося...
....здається моє фанатичне кохання в минулому...я починаю бачити біля себе якусь чужу несимпатичну злу самозакохану жорстоку людину... а де ж той кого я кохаю? чи кохала?
чи це важливо?
...стільки думок...страх...мабуть найчіткіше вимальовується у цьому хаосі шо мене оточує...( "мудрЬІй повелевает хаосом"? Ги =)))
але ж...сташно...і так класно...просто все раптом стало класно...ноу коментс =)
шось таки змінилося в мені...
не хочеться нічого описувати...мені вистачає власного відчуття...це - лише моє, воно ні для кого і для всіх... і шо б не було далі - просто це назавжди зі мною...
якесь дивне відчуття...свободи? ні, не "абсолютної", а свободи від своєї параноїдальної закоханості...блін, хочу зберегти таке ставлення...навіть якщо ми все ж будемо разом з Костею(хм...) тепер все буде по іншому...
але страх здається таки оселився в моєму серці...ні, цей пост не про це...коротше кажучи...так, усі думки розбіглися...фсьо